Без рук, без ніг, а в’ється, як батіг, або що то за квасоля!


Квасолю наші предки вирощували ще здавна. Потрапила вона до нас із Південної Америки. З давніх-давен господині готують із неї салати, варять супи, консервують, тушкують. А що тільки можна сказати про традиційний український борщ з квасолею! Смакота неймовірна!

Цей овоч вирощують через його велику харчову цінність. Зокрема, багата квасоля легкозасвоюваними рослинними білками. Якщо говорити доступно, то в насінні квасолі більше білка, ніж в яловичині або свинині. За калорійністю вона перевищує їх майже в три рази, за якістю білка прирівнюється до дієтичних курячих яєць. У квасолі міститься безліч амінокислот, в тому числі лізин, цистин, триптофан.

При захворюваннях печінки і жовчного міхура квасолю використовують як дієтичний продукт як для дітей, так і для людей похилого віку. Вона містить особливі речовини, які підвищують стійкість людського організму до деяких інфекційних захворювань, корисна для хворих на діабет.

Разом із тим, вважається, що вирощування квасолі не створює клопотів навіть починаючим городникам, тому що безперечна перевага цієї культури - дивовижна невибагливість.

Яка вона буває, та квасоля…

Квасоля - це кущеподібна однорічна рослина з трав’янистим витким стеблом висотою від 20 см і до двох метрів і більше. Буває також кущової форми. Листя трійчасте, велике, опушене. Плід - двостулковий біб різноманітної (в залежності від сорту) форми і забарвлення.

Ця культура теплолюбна і здатна нормально рости тільки при температурі 15 градусів тепла і вище. Навіть незначні приморозки здатні знищити рослину. Квасоля буває різних сортів і видів, зокрема, поділяється на кущову, напівкущову та в’юнку (таку, що в’ється). Також стручки бувають фіолетового, салатового, зеленого, жовтого кольорів.

На наших городах вирощують в основному лущильні (зернові) сорти квасолі, але гне потрібно забувати, що існує ще овочева квасоля. У неї в їжу вживають незрілі боби-лопатки. Лопатки квасолі містять білки (до 6%), цукор (до 5%) і вітаміни, що ставить цю культуру в число дуже корисних дієтичних продуктів.

На жаль, овочеву квасолю наші городники ще мало знають, з підозрою ставляться до зелених бобів і навіть у цукрових сортів очікують дозрівання зерен. Але їстівні боби - стручки (у старій літературі з овочівництва овочеву квасолю називають на французький манер - флажоль, щоб відрізнити від зернової квасолі) - це дуже смачний, корисний дієтичний продукт. З нього готують супи, її маринують, вареними додають в різні салати.

Садимо квасолю в травні?

Оскільки квасоля – це теплолюбива культура, то ділянка обов’язково повинна добре прогріватися і освітлюватися, однак допускається трохи тіні. Для проростання насіння оптимальною температурою є 20-25 градусів тепла. При такій же температурі вона буде добре рости і розвиватися. Стручкова квасоля до того ж потребує хороших поливів. У культури при якісних поливах будуть м’ясисті стручки і рясне плодоношення.

Отже, садити квасолю потрібно, коли мине загроза приморозків, тобто, залежно від погоди, - від кінця квітня до кінця травня. Взагалі, в разі загрози мінусових температур (при 0°С молоді рослини гинуть), ділянку з квасолею рекомендують прикривати (особливо на ніч) поліетиленовою плівкою. Оптимальна температура для росту й розвитку – 20-30 °С.

Щоб збільшити вміст білків в бобах і поліпшити врожайність необхідно підгодовувати рослини фосфорними і калійними добривами, на початку бутонізації корисні азотні добрива. Разом із тим, вважається, що ця культура погано переносить свіжі органічні добрива, тому на ділянку, де плануєте її садити, компост (3 кг) вносять восени і переорюють. Також восени, для отримання хорошого врожаю, можна внести і мінеральні добрива. Якщо ділянка погано удобрена органічними добривами, то на 1 м² дають по 20 грам суперфосфату і хлористого калію.

Найкраще садити квасолю там, де до того росли огірки, помідори, капуста, картопля. А от на одному й тому самому місці другий рік поспіль квасолю вирощувати не рекомендують.  

Квасоля добре росте на легких грунтах, що добре прогріваються , краще вибирати слабокислі або нейтральні, з лужною реакцією підходять погано.

Насіннєвий матеріал перед посадкою фахівці рекомендують обробити 1% розчином марганцівки, протримавши в ньому насіння протягом тридцяти хвилин. Деякі господарі, для пришвидшення проростання насіння, на добу намочують його у воді кімнатної температури.

Яку вибирати відстань між рослинамизалежить від сорту та виду квасолі. Сіяти їх треба на відстані близько 10 сантиметрів між ямками і 30-40 (50-60) сантиметрів між рядками на глибину 3-5 сантиметрів. У кожну ямку треба класти не менше двох насінин. Норма висіву насіння квасолі стручкової – 90-120 грам на метр квадратний. Залежно від сорту, сходи квасолі стручкової з’являються через 20-25 днів після висіву. Після сходів необхідно залишити в ямці по одному паростку, який найкращий. В ході проростання насіння їх необхідно рясно поливати. Рослини треба злегка підгортати, коли вони досягають висоти 8-10 сантиметрів. Квасоля вимоглива до вологи у період проростання насіння, цвітіння і плодоношення.

Загалом, щодо догляду за цією культурою, то після сходів ділянку треба прополювати від бур’янів, розпушувати та поливати. А якщо вирощуєте сорт в’юнкої квасолі, рекомендують спорудити опори і підв’язувати до них рослини. Разом із тим, не забувайте, що ріст в’юнкої квасолі треба обмежувати, тобто, як тільки рослина досягне двох метрів завдовжки, потрібно прищипнути її верхівку, інакше про урожай можете забути. З бур’янами борються ручним прополюванням або застосування гербіцидів. З хвороб та шкідників квасолі найбільше поширені біла і сіра гниль, павутинний кліщ, антракноз, бактеріоз, росткова муха, слимаки.

Плодоношення у квасолі стручкової починається по-різному. Все вирішує сорт, який обрали. Адже ранньостиглі сорти спаржевої квасолі принесуть урожай після сходів через 50-60 днів, середні та середньоранні сорти починають давати плоди через 70-80 і 60-70 днів відповідно. А ось сорти середньостиглої та пізньої квасолі – тільки через 90-100 і 110-130 днів. Тобто, починають збирати квасолю, коли нижні стручки набирають притаманного для даного сорту кольору. Для різних сортів та регіонів це різні строки.

Початок плодоношення приходить на липень місяць, а воно закінчується у вересні. Збирати плоди необхідно багато разів. Як правило, стручкову квасолю за сезон збирають п’ять разів і більше. Здійснювати збір врожаю треба тоді, коли плоди ще не зовсім дозріли.

Популярні сорти квасолі: «Загадка» (на сухе зерно), «Пантера», «Сонеста» (спаржева кущова жовтолопаткова), «Поп Топ» (спаржева кущова зеленолопаткова).

Поживність бобових і квасолі

Бобові взагалі, за вмістом білка і вуглеводів прирівнюються до м’яса. В 1 кг свіжих бобових овочів міститься 40-45 г білка, 50-110 г вуглеводів, близько 2% жиру, вітаміни А, С, В, В2, РР, амінокислоти. Сухе зерно бобових містить 22-34% білка, соя - до 45%. У висушеному зеленому листі багатьох бобових рослин 70-75% білка, 5-10% крохмалю, мінеральні та інші речовини, у деяких сортах квасолі до 6-7% лізину, тобто, втричі більше, ніж у хлібних злаках. Солома бобових також містить підвищену кількість білка і є чудовим кормом для тварин.

Недостиглі боби квасолі відзначаються високою поживністю: містять глюкотанін — речовину, близьку за своєю дією до інсуліну. У лопатках є білки, цукор, вітаміни С, В, В2, А, амінокислоти - триптофан, лізин, аргінін, тирозін, метіонін. Відвар із сухих стулок квасолі застосовують при захворюванні нирок як сечогінний засіб, зовні - проти алергії.


  Статьи