"Ми пливемо в жовтому човні..."

Розпочався жовтень… Час жовтого листя, мрійливого дощу, який своєю вогкою прохолодністю остуджує усі рвучкі намагання щось змінити та виправити і дещо занудно рекомендує сповільнитися, затриматися і все таки насолоджуватися життям, незважаючи ні на що…
Тим більше, навіть астрологи стверджують, що цьогорічний жовтень буде набагато легшим і спокійнішим, ніж вересень, - мовляв, саме у другому осінньому місяці можуть сповільнитися всі процеси і повсюди відчуватиметься певна статичність. Кажуть, що в цьому можна звинувачувати Меркурій, який сповільнить свій рух. Одна, для чого «кивати» на зорі, які так високо і як до нас так байдужі. Тим більше, що Меркурій, говорячи відверто, не зовсім зірка…
Разом із тим, важко сказати, що варто бути готовими до уповільнення і гальмування всього, оскільки зовсім не віриться, що після того шаленого темпу, у якому нашим життям промчав вересень, щось здатне принаймні притишити свій рух.
Хоча, можливо, й справді, повільне кружляння осіннього листя когось здатне зупинити в процесі бігу і змусити романтично та неспішно спостерігати за усіма його «па» та «фуете» в повітрі, смакуючи кожну хвилину життя. Можна тільки щиро позаздрити щасливим людям, які мають таку можливість, і продовжувати… Продовжувати йти, бігти, рухатися – вперед, хаотично, часто просто метушитися без цілі, але з відчуттям постійного цейтноту та ловлячи себе на думці, що постійно наздоганяєш поїзд (трамвай, тролейбус), який вже рушив, але у нього нагально потрібно ще вскочити, щоб все встигнути і не запізнитися…
Жовтень у народі називали грязень, хмурень, дистопадник, зазимник. А ще весільник, завдяки традиції весіль у благодатний період завершення збирання врожаю… Однак про який врожай можна говорити людям, затиснутим серед бетонних коробок міських мікрорайонів, у задушних коробках маршруток чи кондиціонованій тісняві офісів та кабінетів. Для них збирання врожаю – це вечірній похід до овочевого відділу супермаркет, недільний виїзд на міський ринок або експрес-похід дорогою від зупинки додому на невеличкий базарчик, що скромно тулиться на газетках та ящичках на звичному для кожного масиву «п’ятачку»…
Та повертаючись до теми весіль, варто все таки зауважити, що для весільних фотосесій жовтень – просто ідеальний час, коли асистенти фотографів підкидають на задньому фоні знімків з молодятами на фотосесії в парку жовте листя, яке, потім, спіймане в кадрі, виглядає так зворушливо-романтично, коли дружки в однакових кремових (рожевих, зелених, бузкових) сукнях) манірно синхронно складають губки «бантиком» роблячи селфі, коли дружби поважно носять за нареченими пляшки шампанського з прозорими келихами, переміщуючись від однієї до другої традиційної тернопільської локації, і всі щасливі, веселі, закохані, в передчутті змін, свята, танців, музики, тостів, поцілунків, смаколиків, жартів і усякого іншого різного позитивного нового, цікавого, у якому і справді хочеться бігти, кружляти і радіти життю…
Отож, розпочався жовтень…