"Грудень пише білі листи від осені до зими"

Зима! Настала! І це нічого, що снігом навіть не пахне, що на термометрі плюс один, що на фоні сірого та мокрого асфальту вогники і блискітки ялинок, які вже з’являються у вітринах, виглядають дещо не за сезоном, але все одно це – зима! І нехай поки що тільки на календарі!
То будемо чекати на сніг, – а що ж іще залишається, адже штучний, настріляний із снігових пушок, він гарний тільки на лижних спусках в Карпатах чи Альпах. Правда, для цього треба хоча б трошки морозу. А в нас наразі морозом і не пахне. Однак все це ще буде, – втішають обіцянками фахівці-гідрометеорологи.
І тепер, зважаючи на слово «зима», і снігу чомусь вже навіть і хочеться… Хочеться прокинутись, виглянути у вікно, втішитись чистою білосніжністю пейзажу! Правда, у комунальних служб міста мрії, напевно, кардинально протилежні. Але на примхи погоди наші мрії, нехай і дуже різні, жодним чином не впливають.
Залишається наразі не забувати вдома парасольку і чекати зимових чудес, на які такий багатий грудень із його святами. Від згадки про це в голові відразу складається текст листа до Миколая. Правда, залишаючись не втіленим у життя на папері, адже дорослі вже таких речей не пишуть. Хоча Санта Клаусу в контексті здійснення новорічних мрій щодо подарунків, напевно, коротеньку записочку варто черкнути. Або смс надіслати… Чи то на вайбер краще повідомлення кинути…
А повертаючись до думки про те, що зима вже прийшла, і навіть не згадуючи про подарунки, які, можливо, все таки чекатимуть чемних та вихованих малих і дорослих, надзвичайно реально починає сприйматися все, що щороку робить цей грудневий час особливим: відчуття дива, «святомиколаївські» цукерки під подушкою, різдвяні сюрпризи під ялинкою, а ще – олів’є, шампанське, привітання, і Він Сам – феєричний, загадково-містичний, радісний, надійний і впевнений у собі, як давній друг, який приїздить у гості лише раз у році – 31 грудня, й тому твердо переконаний, що його усі з нетерпінням і радістю чекають, – Новий рік. Тому зовсім скоро все у нас буде, як у класичному новорічному фільмі, коли за вікном заплітає сніжні коси завірюха, а вдома – камін, ялинка, і так затишно й святково на душі. Нехай наразі снігом навіть і не пахне…


  Огляд місяця