"Надійшло барвисте літо!"

Ось і настало гаряче літо! Але не будемо настільки впевненими у виборі прикметників до його означення, оскільки червень цього року наразі розпочинається так, як колись традиційно проходило літо в Тернополі – з перемінним дощем, не більше плюс двадцяти на термометрі і можливістю дихати на повні груди, адже пил прибито постійними дощами, зелень дерев чиста, свіжа та яскрава, і светр з парасолькою із сумки бажано не викладати… Хоча все можливо, і аномальна спека ще чекає нас попереду, хоча раніше вона асоціювалась у тернополян здебільшого лише з поїздками на море…
А от у садівників з городниками червень – гаряча пора, незважаючи на температуру повітря за вікном. Постійно просто прірва роботи з тими бур’янами, жуками, сапаннями і кропленнями… Однак що це у порівнянні з позитивом, коли господині вже тішаться першим власним урожаєм – і редисочка своя, і морква молоденька чубчики піднімає, і петрушечка до салатику вже давно виросла. 
Разом із тим, очевидно, цього літа нам буде гаряче не лише через температуру на вулиці, а й через градус напруги політичного життя. Хоча все це теж відносно: якщо люди налаштувалися відпочивати і не перейматися політикою, то для них політичні пристрасті вже не будуть у пріоритеті. І однозначно, що все таки, роблячи вибір між політикою і відпусткою, середньостатистичні громадяни таки оберуть відпустку. 
Але про це нехай переймається липень, а у нас наразі лише червень. Любимо ми його за початок шкільних канікул (ура! дітям, нарешті можна виспатися!), за перспективу близької відпустки (ура! нарешті кудись поїдемо і змінимо обстановку!), за полуниці з черешнями (ура! нарешті відведемо душу смачненьким). Таких позитвних моментів можна назбирати ще багато.
Червень – перший літній місяць, – як відомо, ділить навпіл річний цикл. Саме тому й іменують його полуднем року. Вважається, що червень походить від слова «червець». Кажуть, що в цей час з’являється сокоживна комаха - кошеніль (червець). З неї в давнину добували червону фарбу, якою фарбували давньоруські стяги. Її також продавали сусіднім державам. За іншою версією, місяць називається червень, бо в цей час ягоди червоніють. Латиною червень – Jūnius, і отримав він свою назву на честь римської богині Юнони, дружини Юпітера, а у нас в народі його ще називали кресень, гедзень, червивий місяць, гнилець, ізок (коник). 
Щодо визначних дат, які припадають на червень, то цього року вони такі: 
01.06 – День захисту дітей, Всесвітній день батьків
02.06 – День працівників місцевої промисловості, День працівників водного господарства України
05.06 – День охорони навколишнього середовища
06.06 – Вознесіннє Господнє, День журналіста
08.06 – Всесвітній день океанів 
09.06 – День працівників легкої промисловості, Міжнародний день друзів 
16.06 – День Святої Трійці, День батька, День медичного працівника
21.06 – День літнього сонцестояння
22.06 – День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні 
23.06 – День державної служби, Міжнародний Олімпійський день
24.06 – День молоді
25.06 – День митної служби України, Міжнародний день моряка
28.06 – День Конституції України
За народним календарем, то в червні в одновному все йде за давно встановленим планом: спостерігаємо за погодою і робимо прогнози лише на подальше погоднє та врожайне майбутнє. 
Отже, 1 червня - Івана Довгого. Кажуть (і це незаперечний факт), що весна цього дня вмивається, літу в пояс кланяється. Й справді, весна вже вирушила від нас, з поклоном попрощавшись… Вважалося, що якщо на Івана Довгого і на Фалалея-Огірочника (2 червня) йтиме дощ, то весь місяць буде сухим.
3 червня – Костянтина та Олени. «Після Олени царствуй зелений», говорили в народі, маючи на увазі буйнотрав’я. Вважалося, що якщо в цей день йтиме дощ із градом, то 3 грудня – сніг із крупою. Ретельно спостерігали, яким буде день – сонячним чи дощовим, то так піде й на осінь.
7 червня – Іванів день. Сильні роси цього дня – до хорошого врожаю. Вважалося також, що якщо до Іванова дня дощ – буде гарний урожай хліба, а після – до врожаю огірків. «Якщо на Івана просо в ложку, то й буде в ложці». Гроза прогримить у цей день – горіхів буде мало й порожні.
14 червня – якщо йтиме дощ, то така погода буде до кінця місяця, а коли сонячно, то на добрий налив колосся.
15 червня – Никифора-дубодера, тому говорили, що вже можна рвати дубову кору для приготування відварів. 
16 червня – Луки. Цього дня придивлялися, звідки дме вітер: з півдня – яровим хороший ріст, з північного заходу – до негоди, мокрого літа, зі сходу – на хвороби. Дощ увесь день – буде багато грибів. «Діждала Луки – ні хліба, ні муки», – стверджувало народне прислів’я
18 червня – Дорофія. Починаються найкоротші, горобині ночі. На сході сонця спостерігали за вітрами, якщо погода тепла і ясна – зерно буде велике.
22 червня – Кирила. Зацвіла липа – на тепле сонячне літо. Щедрим буде медозбір.
24 червня – Варфоломія і Варвари. З цього часу починає коротшати день. «Варфоломій і Варвара дня украли, а до ночі доточили».
25 червня – Онуфрія, Онопрія. Це останній термін посівів гречки. До Онуфрія закінчували першу косовицю сіна. На Онопрія рясні роси – на добрий врожай.
29 червня – Тихона. З цього часу перестає кувати зозуля, «бо мандрикою вдавилася».
30 червня – якщо погода дощова, то зима буде сніжною.
А загалом, поглянувши на календар, який треба не забути перегорнути, то треба нарешті прийняти той факт, що літо вже розпочало свій впевнений хід нашим життям. «Літо зиму годує. Літо сухе, жарке – зима малосніжна, морозна. Літом і баба сердита на піч» – ось так говорили в народі про нього. Але що є найбільшою наразі правдою, здавна вкладеною народом у прислів’я, так це констатація факту: «Летить літо, як на крилах». І хоча звучить це дуже романтично, однак є надзвичайно реалістичним насправді, нагадуючи, що все в нашому житті так швидко минає.


  Огляд місяця