"Січень рік розпочав, а зиму навпіл розділяє…"

На календарі січень, а за вікном практично весна. Цьогоріч погода зовсім не сприяє ні новорічному, ні різдвяному настроєві, то ж доводиться створювати його самим! Але що тут поробиш рік на рік не схожий, тому треба тішитися тому, що є. Адже погодні сюрпризи завжди були, є і будуть. І до цього потрібно ставитися філософськи. Головне, щоб у душі панували радість, спокій, впевненість, мир і, звичайно, відчуття свята, яке не може не виникнути від таких рідних і знайомих з дитинства слів, що у кожного асоціюються лише із січнем: «Христос народився!» – «Славімо його!».

 

Січень – перший місяць року в григоріанському календарі. Один із семи місяців, що має 31 день. Хоча січень і започатковує рік, але після грудня вважається другим місяцем зими. Традиційно січень по-зимовому суворий, але це вже якщо не робити поправки на погодні катаклізми. Підтверджують це народні прислів’я та приказки на зразок «Січень снігом січе, а мороз вогнем пече», «Сонце хоча й блищить, проте й мороз тріщить», «Січень не так січе, як у вуха пече», «Січень січе та морозить, а ґазда з лісу дрова возить», «В січні сніг січе з вітрами, а пияк трясе зубами», «Січень, січися, а ти – до печі тулися». Найзатятішими завжди вважались водохрещенські морози. Причому, як вважають деякі мовознавці, саме цей період - дні Водохреща, який, образно кажучи, ділить (січе) зиму навпіл, і дав назву місяцеві. Існує також думка, що назва «січень» походить від слова «січа». В давнину в цей час починали розчищати ділянки від корчів, щоб навесні їх засіяти, а промисел цей і називався «січа». Перший місяць року мав також інші назви: студень, просинець, сніговик, тріскун, вогневик, льодовик, щипун, сніжень, лютовій. А ще його також називали в давнину білошубником, зграйником, колядником.

А погодні прислівя говорять таке:

- Січень без снігу – літо без хліба.

- Зелене Різдво – білий Великдень.

- Який день Різдва – такий і на Петра, бо як Різдвові, так і Петрові.

- Прийшов Степан – на ньому червоний жупан.

- На Водохрещі день теплий – буде хліб темний.

- На Опанаса-ломиноса бережи носа.

- Краще Різдво тріскуче, ніж пекуче.

- Якщо січень холодний, то липень - сухий і спекотний; грибів не ждіть до осені.

- У січні - березень, то бійся в березні січня.

- Якщо січень мокрий та з відлигами - жди холодного літа.

- Як на Новий рік падає сніг, то будуть гриби рости.

- Якщо дерева в січні часто покриваються інеєм - на щедрий врожай.

- У січні луна йде далеко - морози міцнішатимуть.

- Якщо у січні висить багато густих і довгих бурульок - урожай буде хороший.

- Якщо у січні часті снігопади та завірюхи, то в липні часто йтимуть дощі.

- Як на Новий рік і на Різдво позамерзають бурульки під стріхою, то це прикмета, що цього року буде врожай на кукурудзу.

- У січні вночі панують сови та сичі.

Січень багатий на християнські та народні свята.

7 січня – один із найзнаменитіших і найвеличніших празників святкового календаря – Різдво Христове, що в народі йменують просто Різдвом.

13 січня – Маланки, або Василів вечір, Щедрий вечір. Цього дня господині готують щедру кутю і пригощають нею всіх, хто приходить. З вечора й до півночі щедрувальники обходять оселі.

18 січня – Хрещенський Святвечір. Цього дня готують «голодну кутю» та «закликають мороз». Третє різдвяно-новорічне свято Водохреще, як Різдво та Василь (Старий Новий рік), також має своє надвечір’я і це – останній день колядок. А ще 18 січня це Святвечір з голодною кутею: тотують третю й останню кутю різдвяно-новорічних свят. В цей вечір і ворожили на долю і примічали погоду: «Як на голодний вечір темно, то вродить гречка».

19 січня – Водохрещі, Водохреще, Йордана, Ордана. З ним пов’язують хрещення у водах річки Іордан Христа і при цьому на Христа зійшов святий дух у вигляді голуба, посланого Богом-Отцем. Вважається, що на Водохреще вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх весь рік.

20 січня – Івана Предтечі, Хрестителя. «Прийшов Іван Предтеча та й забрав свята на плечі. Після Івана Предтечі, хто не робить, того б’ють у плечі». Цим днем закінчувалися зимові святки.

21 січня Опанаса; Пів-Івана, Різдвяний день. Святкують переважно жінки, бо кажуть, що «Пів-Івана полоще ложки». Цей день збігається з Різдвом, а тому іще називали «виряджанням», або «проганянням свят». Власне на Різдвяний день повністю завершуються всі святки зимового циклу. Літні жінки, прикрасивши гребені, ходили від хати до хати, а потім збиралися в одній з осель за святковий стіл

23 січня – Маркіяна. Його називали ще «Грицем-літозазивачем», і вважалося, що «Який день – таке й літо». Іній на стіжках – на мокрий рік

25 січня –Тетяни. Якщо вигляне сонце, то рано прилетять птахи з вирію, а коли сніжно, то літо дощове.

28 січня – якщо дме вітер, рік буде сирий.

31 січня Опанаса. Переважно цей день буває холодним, а тому казали: «З Опанасовими морозами жарти лихі. На Опанаса-ломиноса бережи носа».

 


  Огляд місяця