"Квітень – жартівник, лукавець, по-своєму розпоряджається"

Традиційно з початком квітня вважалося, що весна вже у розпалі. Але чомусь – не цього року і не цього квітня… Туман, калюжі під ногами – все це мало нагадує традиційний другий весняний місяць. Хоча його основна відмінність таки присутня: день довгий став. І зранку вже о сьомій синички-горобчики так весело і голосно цвірінькають, наче й справді скоро весну чують. Синоптики в цьому контексті більш обережні. Хоч і «цвірінькають» іноді про потепління і «випогодження», яке от-от настане, але ми поки що ще чекаємо… 

Як би не дивно це звучало станом на сьогоднішні +5 на термометрі, але популярне в багатьох країнах слово april (апрель, априлій), яке іменує другий місяць весни, походить від латинського «зігрітий сонцем», «сонячний». В Україні ж другий весняний місяць носить назву квітень. Хоча назва ця прижилася не одразу. В давнину у нас четвертий місяць року йменували березнем. І сучасне означення «квітень» зявилося в літературній мові лише у XVI столітті. Але найактивніше почала вживатися ця назва з початку ХХ століття.

А ще у різних регіонах України користувалися діалектичними накличками. У західних областях в активному вжиткові був «квітень», на Поліссі (до речі, ця назва деінде збереглася й до сьогодні) – «краснець». Зустрічаються й інші – «лукавець» (на ознаку примхливої погоди), «снігогін», «дзюрчальник», «водолій».

Однак найпершою давньоруською назвою, як засвідчують історичні джерела, був «цвєтєнь». Подібні паралелі є і в інших слов’янських народів: у болгар — «цветник», чехів і словаків – «кветень», поляків – «квецень», сербохорватів – «цвьотань». У білоруській мові закріпилася назва «красавік».

Але в народі є ще одна і не менш цікава накличка квітня – «лелечник». Мова йде про найшановнішого в нашого народу птаха – лелеку, який, долаючи далекі відстані, приносить на своїх крилах на Батьківщину теплу весну. Недарма в народі кажуть: «Прилетів лелека – весну приніс здалека». Якщо березень весну, наче наречену, лишень приводить у гості, то квітень її зустрічає як повноправну господиню: луки, узліски, видолинки зодягаються у зелень, зявляються перші весняні квіточки.

З приходом квітня значно побільшується турбот у хліборобів. «Минув марець, – нагадує відоме прислівя, – готуй у поле ярець». Там, де земля підсохла, на пагорбах, вже починали висівати ранні ярові. У квітні починали виводити на пасовиська і свійських тварин. У кожному селі були свої звичаї, із цим пов’язані. Так, на Поліссі, якщо вперше вигонять корову на пашу, то треба перегнати через рушник і ключ, тоді тварина не відставатиме од череди й вовки її не чіпатимуть. А пастухові дають посвячену у Вербну неділю галузку, і вважалося, що якщо вона загубиться чи зламається — корова одібється від господарства.

Цього року на квітень припало і одне з найбільших свят християн – Великдень, або Пасха.

Останній четвер перед Великоднем називається «чистим». Господарі намагалися в цей день вичистити свійських тварин, пасічники готували бджолині гнізда до сезону.

А в суботу, напередодні Великодня, жіноцтво готувало писанки та крашанки.

В дні, що співпадають з Пасхою, дівчата починали водити хороводи з піснями. Власне, початок веснянок переважно співпадав з Пасхою. Меншим дівчаткам дозволялося грати в скакалки. Ці забавки продовжувались до того часу, доки не обсадяться городиною.

Наступний тиждень від Пасхи, відводиться для поминок за померлими. Відтак, його й називають – «Поминальний тиждень». З давен, кожна родина мала за святий обов'язок прибрати надгробки покійників і у визначений день тижня відвідати родиною кладовище. На могилках справляли поминальний обід, згадуючи небіжчиків та залишаючи їм обрядові страви – крашанки і цукерки.

 

Вважається, що другий місяць весни славний водою. Навіть говорять так в народі: «Квітень з водою, травень – з травою». А ще назбирали про нього такі прислів’я:

Квітень жартівник, лукавець, по-своєму розпоряджається;

Квітень вітром видуває, небо засиняє – тепло обіцяє;

Що в квітні зародиться, в червні розцвіте, в серпні-вересні у комори попаде, те за довгу зиму до крихти підбереться.

Популярні і такі квітневі погодні прикмети:

Сині хмари в квітні – на тепло і дощ.

Перший квітневий дощ воза золота вартує.

Вдень жарко, вночі прохолодно – на гарну погоду.

З берези тече багато соку – літо буде дощовим.

Якщо навесні яри заграють, а потім знову замерзнуть, то буде перешкода врожаю.

Зоряні ночі в кінці квітня – на врожай.

Цьогорічний квітень багатий на такі свята:

1 квітня – День сміху,

7 квітня – Благовіщення Пресвятої Богородиці та Всесвітній день здоров’я, День геолога,

8 квітня – Воскресіння Господнє, Великдень, Пасха,

12 квітня – Всесвітній день авіації і космонавтики, День працівників ракетно-космічної галузі України,

18 квітня – День пам’яток історії та культури,

20 квітня – День довкілля,

23 квітня – Всесвітній день книги та авторського права, Всеукраїнський День психолога,

28 квітняВсесвітній День охорони праці;

29 квітняМіжнародний День танцю.


  Огляд місяця