Багатогранна цінність олійної редьки

Редька олійна – цінна культура, що забезпечує виробництво зелених і концентрованих кормів, технічних масел, шроту та макухи. Цінність її характеризується рядом позитивних особливостей: скоростиглістю, високим коефіцієнтом розмноження, механізацією всіх процесів вирощування. Вона може давати високі врожаї при різних строках сівби – з ранньої весни до другої половини серпня. Насіннєва продуктивність редьки висока – 20-25 ц/га. Вміст олії у насінні становить 40-50, а в макусі – 10%. Білка, збалансованого за всіма незамінними амінокислотами, у насінні міститься до 37 %. 

Редька олійна – прекрасний сидерат. На бідних і важких грунтах за її використання як сидерального добрива покращуються фізичні властивості грунту, зменшується небезпека ураження хворобами, підвищується врожайність наступних культур. Вирощують її як у чистих, так і в змішаних посівах, урожай зеленої маси сумішки редьки з вівсом досягає 500-700 ц/га.

Редька олійна (Raphanus sativum d. var. oleifera Metrg.) – трав’яна однорічна рослина з родини капустяних. Висота стебла її 120 см. Маса 1000 насінин 8-12 г. Рослину довго відносили до малопоширених. Проте з середини 1970-х років її використовують у весняних післяукісних та післяжнивних посівах у системі зеленого конвеєра. Її можна підсівати до кукурудзи на зелений корм у фазі 3-4 листків. Редька олійна використовується на зелений корм, випас, силос, трав’яне борошно, добре пригнічує бур’яни та патогенні мікроорганізми, дає нектар. Редька має багато переваг: висока поживність, простота вирощування, високий коефіцієнт розмноження насіння, високі врожаї зеленої маси, яка за поживністю наближається до люцерни. Відзначають її позитивний вплив на збільшення надоїв корів, підвищення вмісту жиру в молоці, через що можна економити на висококонцентрованих кормах. Навіть у післяукісних і післяжнивних посівах у Лісостепу і на Поліссі формує до 300 ц/га високобілкової зеленої маси. Культура вологолюбна, скоростигла, холодостійка, швидко росте, має високу здатність зв’язувати неорганічний азот ґрунту. У зоні Лісостепу рослини пожнивного посіву у середньому накопичують до 85 кг/га азоту, 24,2 кг/га фосфору та 100,6 кг/га калію, що підтверджує високу здатність цієї культури до накопичення основних мінеральних елементів. Кращі попередники для неї — зріджені або загиблі багаторічні трави та удобрені органічними добривами поля після льону, зернових, картоплі або інших просапних культур.

Щодо біологічних особливостей, то редька олійна – однорічна, швидкоросла холодостійка і морозостійка рослина. Вегетаційний період при весняній сівбі близько 60 днів, при літніх проміжних посівах – на 15-20 днів коротший. Для досягнення укісної кормової стиглості потрібна сума позитивних температур 600-700, для достигання насіння – близько 1200°С. Сходи переносять заморозки від 3 до 5°С, а рослини у фазі цвітіння – хлодоутворення – тривале пониження температури до мінус 8°С. Завдяки цьому редька олійна і є завершальною культурою зеленого конвеєра.

Після скошування рослини здатні до повторного відростання. Урожай отави звичайно менший, ніж першого укосу. При оптимальних умовах за 30-35 днів вегетації отава забезпечує до 150 ц/га зеленої маси з вмістом протеїну на 3-4% вище порівняно з вмістом його в кормовій масі першого укосу.

До вологи редька вибаглива, оскільки коренева система її розміщується у поверхневих шарах і тимчасові посухи знижують урожай зеленої маси; рослини погано галузяться, залишаються низькорослими і слабооблистнені. Надмірне зволоження ґрунту також негативно впливає на рослини.

Редька олійна рясно цвіте, тому її можна використовувати як медоносну культуру.

Редька олійна легко пристосовується до різних кліматичних умов і будь-яких грунтів. Росте швидко, розвиває велику кількість кореневої та листової маси, яка дає можливість знизити дозу органічного і азотного добрива. Редька олійна активно пригнічує нематод. Посів можливий з початку червня до початку вересня, в південних районах — до середини вересня. Зелену масу закладають пізно восени, подрібнивши попередньо лопатою. Якщо рослини переросли і утворили дерев’янисті стебла, їх краще використовувати на компост.

Попередники. Розміщують редьку олійну в зрошуваних сівозмінах після озимої пшениці, озимого ячменю, кукурудзи, злако-бобових сумішок на зерно, овочевих і проміжних культур. Не можна сіяти її після капустяних культур.

Обробіток ґрунту під редьку олійну диференціюють з урахуванням попередника і строків його проведення. При ранніх строках орють на 28-30 см, потім вирівнюють поле, чизелюють на 12-14 см, перед сівбою поле культивують на глибину загортання насіння і коткують.

При пізньому обробітку ґрунту восени або рано навесні оранку замінюють поверхневим обробітком важкими дисковими боронами в 2-3 сліди на глибину 8-10 см, потім вирівнюють поверхню поля і коткують.

Добрива. Редька олійна позитивно реагує на внесення органічних і мінеральних добрив під основний обробіток ґрунту. Гній вносять у нормі 40-60 т/га. Норма мінеральних добрив становить N60-120P40-60. На фоні гною норму мінеральних добрив зменшують у два рази.

Сівба. Насіння редьки олійної перед сівбою обробляють ТМТД. Це запобігає ураженню проростків хворобами, а сходів – від пошкодження хрестоцвітними блішками.

Спосіб сівби редьки олійної на зелений корм – звичайний рядковий, ширина міжрядь 15 або 30 см. Норма висіву у чистому посіві 2-3 млн/га схожих насінин (16-20 кг), у сумішках: вівса – 4,1 млн/га (120-140 кг), редьки – 1-2 млн/га (8-16 кг).

На насіння редьку олійну висівають у більш ранні строки. Спосіб сівби такий самий, як і при вирощуванні її на зелений корм. Глибина загортання насіння – 2-4 см.

Сіють редьку сівалкою СН-16. Для прискореного розмноження насіння її висівають широкорядним способом з міжряддями 60-70 см сівалками СКОН-4,2 або СОН-2,8. Норма висіву насіння – 4-5 кг/га, посіви обов’язково коткують.

При сівбі сумішки редьки із злаковими культурами використовуються зернотрав’яні сівалки.

Догляд за посівами складається з боротьби із шкідниками і хворобами, яку проводять так само, як і на посівах озимого ріпака. Якщо в досходовий період утворюється ґрунтова кірка, то її руйнують боронуванням за допомогою ротаційних мотик.

На широкорядних посівах проводять 2-3 розпушення міжрядь.

Редька олійна пошкоджується хрестоцвітними блішками і ріпаковим квітогризом. Обробку посівів хімічними препаратами у разі з’явлення блішок проводять по сходах, а проти квітогриза – в період бутонізації. Посіви обробляють розчином 20%-м к. е. метафосу у нормі 2 кг/га.

Зрошення. Залежно від погодних умов і в разі необхідності проводять передпосівний полив у нормі 500-600, або сходовикликаючий – 300-400 м3/га. За період вегетації культуру поливають два – три рази у нормі 400-500 м3/га. Передполивний поріг вологості активного шару ґрунту 70-80%НВ, за розрахунковий беруть шар 0,6-0,7 м. Основний спосіб поливу – дощування.

Збирання врожаю. На зелену масу редьку збирають у фазі бутонізації – початку цвітіння. При багатоукісному використанні посівів висота зрізу при першому скошуванні повинна бути не нижче 6-8 см, у противному разі не буде енергійно відростати отава. На силос редьку скошують наприкінці цвітіння.

Насіння редьки достигає не дружно, але міцно тримається в стручках, тому збирати її можна як роздільним способом, так і прямим комбайнуванням. Скошують насінники в період пожовтіння стручків у середній частині центрального і бокових стебел. Валки обмолочують комбайном при повному підсиханні стручків і стебел.

Значення та сорти

У сучасному рослинництві редька олійна є відносно новою культурою. З середини 1970-х років вона використовувалась лише як кормова культура, що пояснюється невисокою насіннєвою продуктивністю (10-15 ц/га) і низькою якістю олії.

В останні роки створені сорти, придатні для виробництва олії. На 2000 рік в Україні зареєстровано сорт Журавка, який має олійний напрямок використання, а також два сорти кормового напрямку – Либідь і Ямайка та один сорт кормово-сидерального напрямку – Матор. Середня врожайність насіння у сорту Журавка 15-16,5 ц/га, вміст олії – 37%, білка – 27%.

Редька олійна більше використовується як кормова культура, яка забезпечує високий врожай зеленої маси – 300-700 ц/га.

Укісна стиглість її настає через 45-50 днів, насіння достигає через 90-105 днів після сівби. Навіть у післяукісних і післяжнивних посівах формує до 300 ц/га високобілкової маси. У 100 кг зеленої маси міститься 12-16 к.о., 12-14% сухої речовини, 26-29% сирого протеїну, вона багата на мінеральні сполуки.

Зелена маса, що зібрана впродовж 10 днів з початку цвітіння, добре поїдається тваринами.

Вимоги до температури

Редька олійна – холодостійка культура. Насіння починає проростати при 2°С, оптимальна температура для проростання 10-12°С. Сходи витримують приморозки до мінус 3-4 °С, а дорослі рослини – до мінус 5-6°С.

Вимоги до вологи

Редька олійна – вологолюбна рослина. Саме тому пізньовесняні або літні посіви її при нестачі вологи не дають добрих урожаїв зеленої маси.

Вимоги до грунту

Вона невибаглива до грунтів, добре росте на грунтах з рН 6,8-7,0, її можна вирощувати на важких і легких грунтах. Не рекомендується її сіяти на оглеєних надмірно вологих грунтах.


  Статті